Сегодня пасмурно, а тогда, пять лет назад, светило солнышко! В это время я корчилась от боли, но это была хорошая боль. Боль обещающая, вдохновляющая, добрая и естественная... Ее я испытывала впервые в жизни. Я ждала появления на свет маленького красивого мальчика! За 9 месяцев беременности людям удалось меня убедить в этом. Со временем я смирилась с этим фактом, хотя сердце грела мысль лишь одно слово - дочь!
"Ну мальчик - тоже хорошо" - уговаривала я себя. И ведь уговорила же...
И вот они последние мои усилия, я никогда в жизни так не напрягалась, но сегодня за меня никто не мог выполнить эту работу... "Ну еще, еще немного.... а вот она, девочка!" - последнее слова доктора в миг привело меня в чувство. "Как ДЕВОЧКА"? - удивилась я. Пожалуй, те впечатления не повторятся никогда!!! Подобное счастье я испытывала ну разве что только после покаяния...
"Почему она не кричит?". Молчание...
"Почему она молчит?". Счастье резко куда-то провалилось.
"Сейчас закричит" - успокоила меня доктор. Ее слова, подействовали, как прикосновение волшебной палочки. Громкий возмущенный крик Лизы коснулся той части моего мозга, которая отвечает за сентиментальность. Я плакала от счастья!!!!!
Большие глаза, которые смотрели на меня сквозь пеленки, вот уже пять лет продолжают доверчиво смотреть на меня. Только с каждым годом они становятся все больше и больше!
А сегодня я от Лизы узнала, что я самая лучшая в церкви))).
И не надо мне счастья другого,
Как счастливые три пары глаз...
Как касание нежного слова,
Как объятий детских алмаз.
И бессонные тяжкие ночи,
И болезни, и раны в пути
Иногда могут быть между прочим
Лишь печали, что надо пройти...
Лишь препятствия, только преграды
Только то, чему должно быть
А глаза в три пары - награда!
Я без них не могу уже жить!
Слёзко Наталия,
Россия Брянская обл. п. Клетня
Жена, мама троих прекрасных дочерей. Дитя Божье!!!
Читая "Оду Бога" Державина, невольно думаю, а я - поэт? Вряд ли! e-mail автора:tavifa01@yandex.ru
Прочитано 2492 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.